Як жити в постійній тривозі? – «діалог з психологом»

питання: Добрий день. Хочу писати анонімно. Мені дуже страшно. Я живу в регіоні, де військовий стан можуть оголосити в будь-який момент. Я втомилася слухати утіх в стилі «Ну зараз же все ок! Без паніки!"

Я панікую, я боюся!

Виїхати зараз не можу по ряду причин, але як жити тут – вже теж не знаю … Що мені робити?

відповідь: добрий день!

У тривожний час мені здається важливим наступне:

– Фільтрувати інформацію. Не варто сліпо довіряти не тільки ЗМІ, а й стрічці новин в соц.сетях. Перш чим піддаватися паніці, робити репост і просто вірити – тричі подумайте, уточнюйте, аналізуйте. Кожен має право як на думку, так і на помилку, не забувати про це дуже важливо.

– Зважте свої сили. Чесно і без жартів оціните, що і правда у ваших можливостях і компетенції, а що ні. Бережіть здоров’я і ресурс – легко вичерпати, можете і не помітити, як «видихаєтеся». А зусилля можуть при цьому залишитися непоміченими.

– Бережіть і дбайте про себе в першу чергу! Як в літаку, спочатку – допомога собі, тільки так ви зможете допомогти іншим поруч, сім’ї та близьким.

– Говоріть! Не залишайтеся наодинці зі своїм страхом, тривогою і злістю. Помічайте людей навколо, ймовірно їм теж страшно. Може бути краще, що ви можете зробити один для одного – це бути поруч, обійняти і помовчати, тихенько поплакати або поділитися своїми почуттями.

Вам може бути страшно, тривожно в даній ситуації – це нормально! Зверніть увагу на, що вас заспокоює: складіть документи в одне зручне і надійне місце або складіть план дій в разі ч.п. (Це ж основне, про що переживаємо) або інше.

Якщо рівень тривоги занадто високий – зверніться за допомогою до психолога або до групи підтримки.

Я не знаю про ваші обставини, про реальність загрози для вашого життя. Але розумію, що виїхати – в будь-якому випадку не просто. Якщо це оптимальне рішення, то почати діяти в цьому напрямку – має бути не останнім у списку ваших планів.

У нас тільки одне життя і ми вибираємо, що з нею робити. У більшості випадків самостійно. На жаль – не завжди …

Співчуваю і поділяю вашу тривогу! Бережіть себе.

Аліна Вишнякова, психолог, гештальт-консультант

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code