Генетика (наголос на друге «о») – це розділ біології, що вивчає форми і способи спадкування. Слово «генос» (γένος) в перекладі з грецького означає «рід». Предметом вивчення генетики є механізми успадкування фізичних і поведінкових ознак у живих організмів.
На початку XXI століття генетикам вдалося розшифрувати геном людини і його структуру ДНК — молекули, що несе в собі генетичну програму, яка впливає на те, які ознаки ми успадковуємо від наших предків і в якій формі вони проявляються у нас. Сьогодні генетичні дослідження допомагають людям в таких областях, як медицина, сільське господарство та криміналістика. За допомогою аналізу ДНК можна, наприклад, встановити ступінь спорідненості між людьми, а генетично модифіковані об’єкти допомагають фермерам у десятки разів підвищувати врожайність.
Термін «генетика» було уперше запропоновано англійським вченим Вільямом Бэтсоном в 1905 році. На той момент вже були відомі основні принципи спадкування через ДНК і хромосоми, за що окреме спасибі плодовій мушці Drosophila melanogaster. З тих пір розвиток генетики йшло від «Ери ДНК» (1944-1977) до «Ері геному» (1977-2003), коли американськими вченими був практично повністю розшифрований людський геном, продукти з ГМО заполонили наші ринки, а аналіз батьківства ДНК став цілком рутинною процедурою.
