Лицемірство це людський порок, що виражається в умінні «міняти маски», тобто пристосовуватися до ситуації, підлаштовувати свою поведінку під різних людей, в залежності від їх посади, статі, достатку або суспільної значимості. Слово «лицемірство» містить в собі «особа» і «міру». Лицемір спочатку проводить «вимір» співрозмовника, і вже за його результатами починає будувати з ним спілкування.
З точки зору психології лицемірство не є вадою або гріхом. Підлаштовуватися під ситуацію і змінювати свою поведінку в залежності від того, хто перед тобою, рядовий або генерал, для людини цілком природно: це частина рольової моделі громадської поведінки, яка сидить у кожного з нас в голові. Ми змінюємо свій вигляд в залежності від співрозмовника, і наш мозок звичний і навчений до цієї зміні масок.
Мабуть, самим яскравим літературним твором, высмеивающим лицемірство, є оповідання Антона Чехова «Хамелеон».
