123 роки тому, 22 травня 1892, Вашингтон Шеффілд винайшов тюбик для зубної пасти. До кінця 19 століття використовувався, в основному, зубний порошок, який упаковувався в паперові пакетики.
За 19 років до винаходу Шеффілда, аптекар з Нью-Йорка на прізвище Колгейт почав продавати рідку зубну пасту, розфасовуючи її в скляні баночки. Втім, вони були анітрохи не зручніше паперової упаковки, і великим попитом не користувалися.
Шеффілд, який працював дантистом в Нью-Лондоні, вирішив, що зручніше буде упаковка у вигляді тюбика, з якого можна буде видавлювати пасту в міру необхідності. 40-річний дантист навіть на час залишив свою професію і зайнявся розробкою нової тари для зубної пасти.
За основу він узяв олов’яні трубочки, які використовували художники для зберігання фарб. Після деякого удосконалення, на світ з’явилися тюбики, дуже схожі на ті, що широко використовуються і в наш час.
На жаль, талановитий раціоналізатор Вашингтон Шеффілд виявився слабким в юридичних питаннях. Він не здогадався запатентувати свій винахід, що негайно скористався все той же аптекар Колгейт. Він запатентував нововведення на своє ім’я і з 1896 року налагодив масове виробництво зубної пасти в тюбиках.
Рідка паста в тюбиках швидко завоювала популярність в Америці і Європі. Згодом олово, з якого виготовлялася упаковка, замінили на алюміній, а пізніше – на більш дешевий пластик.
Цікаво, що в Радянському Союзі паста в тюбиках з’явилася досить пізно, в 50-х роках 20 століття. До цього використовувався зубний порошок. При цьому порошок зберігав свою популярність в нашій країні ще довгий час. Давалася взнаки, ймовірно, сила звички і той факт, що зубну пасту не завжди можна було купити в радянських магазинах.
Але пройшли роки, і зубний порошок в Росії відійшов у минуле. Набагато популярніше стала упаковка, винайдена в кінці 19 століття американським дантистом Вашингтоном Шеффілдом. До речі, за один рік людина використовує, в середньому, 8-10 тюбиків зубної пасти.
У багатьох країнах існують навіть колекціонери тюбиків з-під зубної пасти. Людей, захоплених таким рідкісним видом збирання, називають Туботелісти. Навіть зубну пасту вони примудряються видавлювати так, щоб тюбик залишався цілим. А дивом збережені екземпляри кінця 19 – початку 20 століть є мрією будь-якого Туботелісти і оцінюються в чималу суму.
