Комедія режисера Георгія Данелія «Афоня» вийшла на екрани країни в 1975 році і відразу стала дуже популярною в СРСР. Тільки за перший рік фільм про пригоди сантехніка Афанасія Борщова подивилися більше 62 мільйонів глядачів. Уже в наступному році фільм отримав спеціальний приз на Всесоюзному кінофестивалі в місті Фрунзе. За всю історію радянського кінематографа цей фільм займає 17 рядок у списку найбільш відвідуваних вітчизняних картин. Поруч з картиною Василя Шукшина «Калина червона».
Виконавця головної ролі режисерові вдалося знайти не відразу. Афоню могли зіграти Георгій Бурков, Валерій Золотухін, Володомр Носик, Микола Караченцов і навіть Володимир Висоцький. Але, в підсумку, на роль Опанаса затвердили Леоніда Куравлева. Сам актор, який мріяв про драматичних ролях, був навіть кілька засмучений, що, після виходу картини, став популярний в середовищі осіб, які страждають від алкогольної залежності. Навіть під час зйомок численні шанувальники таланту актора пропонували йому випити.
Борислав Брондуков, який, до речі, теж був в числі кандидатів на головну роль, блискуче зіграв товариша по чарці Афоні – Федула. Одяг для нього режисер знайшов особисто, зняв у себе на городі з лякала. Незважаючи на те, що Федул з’являється у фільмі лише в декількох епізодах, він став не менш популярний, чим Афанасій Борщов. А легендарна фраза: «мені Афоня гривня повинен», швидко розлетілася по всій країні.
Євгену Симонову затвердили на роль Каті Снєгірьова швидко, але молода актриса знімалася в цей час ще в одному фільмі. Довелося все епізоди з її участю знімати в рекордно короткий термін – за три дні.
Євгену Леонову, на відміну від Куравлева, дісталася позитивна роль штукатура Колі. Він спокійний, урівноважений, любить читати газети і міркувати про світову політику. Але, сам Леонов свого героя Колю не любив, запевняючи, що він ще більший егоїст, чим Афанасій Борщов.
На дискотеці Афоня познайомився з пишногрудої дівчиною Людмилою. Актрисі Тетяні Распутіної довелося, для збільшення бюста, піти на хитрість – скористатися мішечками, які були набиті манною крупою.
Зйомки комедії проходили влітку 1974 року в Ярославлі. Не дивно, що про героїв картини в місті на Волзі пам’ятають до наших днів. Тут навіть є пивна з назвою «Афоня», перед якою встановлено пам’ятник сантехніку Афоні і штукатурові Колі. Обстановка в пивній чисто радянська – скляні пивні кухлі тієї епохи і серветки в гранованих склянках.
Савелій Крамаров, якому дісталася роль тракториста на прізвисько Егоза, став справжнім улюбленцем в Ярославлі. Тільки-но він з’являвся на місцевому ринку, як продавці намагалися абсолютно даром вручити йому продукти.
Село Дієва-Городище на час зйомок стало селом Борщівка. Адже саме на свою батьківщину вирішив повернутися Афанасій в фіналі сумної комедії. Будинок тітки Фросі до наших днів не зберігся. Що, втім, не дивно, з моменту зйомок пройшло 45 років. До речі, в Первомайському районі Ярославської області, дійсно, є село Борщівка. Але, для зйомок вибрали інший населений пункт.
