Москітний флот: 5 важливих фактів про комарів

«Ох, літо червоне! любив би я тебе, коли б не спека, та пил, та комарі, та мухи ». В цьому році ми не дорахувалися пари пунктів зі списку, але ось від противного тонкого писку ти вже точно прокидався ночами.

Бій з цим противником йде зазвичай до першої крові, і, щоб дати тобі невелику фору в нерівному бою, розповідаємо про москітів і комарів – докучливих і (спойлер!) Дуже небезпечних комах.

Я ж мати!

Справжній чоловік ніколи не підніме руку на жінку. Ймовірно, комарі знають про це: на людську кров полюють лише самки, в той час як самцям дісталося безтурботне, сибаритське існування марнотратників життя за келишком нектару і доріжкою квіткового пилку. Справа в тому, що кров необхідна для появи потомства, оскільки містяться в ній амінокислоти суттєво каталізують процес дозрівання яєць. Без цього білкового коктейлю самка зможе відкласти тільки пару яєць, а ось напившись як слід крові, збільшить продуктивність приблизно до ста.

Подобається тобі чи ні, але ти вже давно став почесним москітні донором і дозволив з’явитися на світло не одній сотні писклявих нащадків. У цій ситуації залишається тільки радіти тому, що ніхто не подасть на аліменти.

Рембо юрського періоду

Невгамовний сусід з дрилем як апендикс: навіщо-то є у всіх. Він був навіть у динозаврів, тільки замість вищання свердла будильником в мирний ранок крейдяного періоду служив мерзенний писк. Комарі з’явилися майже 175 мільйонів років тому і цілком могли докучати величезним ящурам: у деяких знайдених викопних зразків збереглася в шлунках кров динозаврів. Більш того, москіти не тільки паразитували на своїх сусідів по планеті, але і спокійнісінько пережили те, що 65 мільйонів років тому знищило одних з найбільших створінь у світі. Падіння метеорита, різка зміна клімату, вторгнення інопланетян, концерт Миколи Баскова – у вчених немає єдиної версії подій, але факт залишається фактом: москіти виявилися швидше, вище, сильніше, спритнішим і витривалішими. Цвяхи б робити!

Знав би прикуп – не жив би в Сочі

Втім, у невразливих комах все ж є своя ахіллесова п’ята. З москітами, котрі пережили свого часу глобальну катастрофу, легко впорався, наприклад, місто Сочі. Ще на початку минулого століття територія сучасного курорту була суцільними болота, кишіли малярійними комарами, і була практично непридатна для життя і майбутньої зимової олімпіади. Тому за благоустрій Сочі російські біологи взялися з особливим ентузіазмом. Майже в усі водойми запустили маленьку, але дуже ненажерливу рибку гамбузію, яка харчується всім, що ні пріколочено, в тому числі і малярійних комарів, і яйцями, які вони відкладають.

Другим кроком стала висадка дендрологічного десанту – евкаліптового дерев, які виділяють ефірні масла, які залучають коал і відлякують комарів. Крім того, евкаліпти поглинають з ґрунту до 200 літрів води в день (а ти не можеш випити покладені два літри), тому паралельно вони допомагали осушувати болота і знищувати природне місце існування москітів. Так до середини XX століття вдалося повністю перемогти малярію – багато в чому завдяки лікарю Сергію Юрійовичу Соколову, пам’ятник якому пізніше було встановлено в Сочі.

Нікчемний і дуже небезпечний

До речі, про малярії. Сподіваємося, читаючи попередній абзац, ти не уявляв собі таких великих довгоногих комарів, бо інакше десь в світі засумує як мінімум одна вчителька біології. Те, що зазвичай називають малярійних комаром, насправді всього лише звичайна, нешкідлива долгоножки, яка не представляє ніякої небезпеки для людини. Малярію ж переносять комахи, відомі як анофелеси (anopheles), а відрізнити їх від звичайних не так-то просто, хіба що по темних плям на крилах. Навчитися розбиратися в них не завадить, оскільки ці тварини маленькі, та молодецькі: від їх укусів в рік помирає в два рази більше людей, чим від нападів диких тварин, – до 755 тисяч осіб. Така войовнича агресія може бути симптомом пораненого его: з давньогрецької anopheles перекладається як «даремний, нікчемний». Так що, можливо, малярійні комарі просто намагаються самоствердитися.

Москітна імперія завдає удар

Втім, небезпеку становлять не тільки малярійні комарі, а й їхні родичі, які вийшли за межі звичного ареалу – і прямо на стежку війни. Глобальне потепління, може бути, обійшло стороною це конкретне літо, але за останні десятиліття створило більш-менш оптимальні умови для того, щоб в Європу, Америку і навіть Росію з Азії та Африки хлинула маса кровосисних мігрантів. Постаралися і туристи, активно подорожують в екзотичні країни і привозять додому не тільки магнітик на холодильник, але і переносників вірусів Зика, Чикунгунья і лихоманки денге. За словами експертів документального фільму Discovery Channel «Москіти», сьогодні близько 3,9 мільярда чоловік в 128 країнах світу знаходяться в групі ризику зараження лихоманкою денге, а вірус Чикунгунья, який передають комарі Aedes aegypti і Aedes albopictus, перестав бути проблемою виключно Індійського субконтиненту: зараз він виявлений більш чим в 60 країнах Азії, Африки, Європи та Америки.

Чи пора вже будувати бункер і запасатися пеніциліном? Дізнайся з документального фільму «Москіти» 6 липня о 23.00 на Discovery Channel!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code