Каббала (наголос на третю «а») це єврейське містичне вчення, що сформувалося в XIII-XV століттях на основі книги «Зоһар» рабина Шимона Бар-Йохая.
Слово «каббала» в перекладі з івриту означає «отримання, прийняття», а в сучасному розмовному варіанті івриту перекладається як «квитанція». Сенс цього слова в даному контексті такий, що Каббала несе в собі магічні секрети божественного задуму, які можна «отримати» шляхом її вивчення. Вважається, що каббала розкриває таємний підтекст Тори, який доступний лише наймудрішим із синів Ізраїля. Тому вивчення каббали в іудаїзмі вважається справою «обраних», тобто тих, хто досконало освоїв всі інші стадії пізнання: Тору, Мішни і Талмуду.